Новости

Скільки ще чекати Програму розвитку авіапрому???

В той час як американський та європейський авіапром оперативно отримують значні преференції та допомогу від своїх урядів, як заходи захисту національних інтересів своїх країн, українська влада зовсім не поспішає вирішувати такі питання.

Наш авіапром знаходиться в кризовому становищі досить тривалий час, проте українські чиновники вже понад 10 років з одного столу на інший перекладають папери, все «розробляють», «погоджують», «узгоджують», «затверджують»… Кінця і краю цьому процесу немає.

Здавалося б, ситуація зрушилася з «мертвої точки» - Уряд ще 10 травня 2018 року (!!!) затвердив Стратегію відродження галузі до 2022 року. Мінекономрозвитку і ДК «Укроборонпром» отримали чітке завдання до кінця 2018 року розробити та подати на затвердження Концепції і Програми розвитку галузі. Тобто при цьому були визначені конкретні дедлайни. Керівником робочої групи з розробки Програми було призначено Максима Нефьодова, тодішнього першого заступника Міністра економрозвитку. Але він, очевидно, мав власне бачення майбутнього авіабудування, яке йшло в розріз з рішеннями Уряду, тож процес розробки Програми гальмувався як тільки міг.

Із переходом Нефьодова на іншу посаду процес також не прискорився. Чиновники дотягнули до того, що виникла необхідність вже в актуалізації термінів самої Стратегії, яку затвердили в 2018 році. Програма, завдяки бездіяльності чиновників, знову відійшла на другий план. Тепер же на погодженнях у різних владних кабінетах знаходиться проєкт оновленої Стратегії і Програми. Вже завершились і нові терміни, знову ніхто не поспішає. А навіщо поспішати? Зарплата з держбюджету чиновникам все одно йде. А чи ефективна робота тих чиновників? Ніхто не спитає. Та й селфі на фоні "Мрії" і так поки що можна робити.

Відчуваючи власну безкарність, бюрократи і далі зривають можливість відродження підприємств авіапрому. Вже 10 рік поспіль!!!

Ви тільки вдумайтеся! Авіабудівники чесно сплачують податки, відмовляючи собі у підвищенні зарплат і соцгарантій, чим утримують чиновників, котрі НІЧОГО НЕ РОБЛЯТЬ для порятунку галузі, а тільки штампують відписки і передають «паси» між собою, мовляв, «це не наша компетенція, зверніться туди-то».

А час йде. Високопрофесійні спеціалісти звільняються, світ не стоїть на місці, йдучи вперед…

Як би поступили в інших авіаційних державах з такими чиновниками? Як мінімум, звільнили б. Переконані, ще б притягли і до кримінальної відповідальності, бо це ж питання національної безпеки!

Будь-яке затягування з ухваленням надважливих рішень повинно мати серйозне політичне, правове, соціально- і техніко-економічне обґрунтування. Де воно? США і країни ЄС, які нам постійно радять як реформуватися, за лічені дні вирішують такі питання, попри те, що бюрократичні апарати там ще складніші і громіздкіші, ніж у нас. То чому, коли в нас говорять про необхідність запозичення європейського і західного досвіду, не користуються найкращими прикладами, а діють навпаки?

В ЧИЇХ ІНТЕРЕСАХ ЗАТЯГУЄТЬСЯ УХВАЛЕННЯ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ?

Явно, що не в інтересах українського народу!

Без громадського осуду такої злочинної байдужості і бездіяльності чиновників, які мали б розвивати авіабудування, самі допомагати і підказувати, як краще, схоже, не обійтися. Тільки через суспільну думку ми можемо донести до влади НАДВАЖЛИВІСТЬ зазначеного питання.

Що дає Програма розвитку авіабудівної галузі громадянам України:

  • Постійне джерело надходжень до Державного бюджету, Пенсійного Фонду, Фондів соціального страхування;
  • Додаткові робочі місця у суміжних галузях (до 10 на 1 робоче місце в авіабудуванні);
  • Активний розвиток сфери послуг – внаслідок мультиплікаційного ефекту авіапром забезпечить роботою багатьох ФОПівців. А це перукарні, кав’ярні, магазинчики, кіоски, тощо. Адже в них з’явиться постійний клієнт у вигляді забезпеченого гідною зарплатою авіабудівника;
  • Пенсіонери отримають можливість сподіватися на підвищення пенсій, студенти – стипендій за рахунок податків авіабудівних підприємств, що завантажені замовленнями;
  • Надійний захист від лісових пожеж, своєчасна евакуація за наявності авіа- і вертольотного загону на службі у спецпідрозділів МВС, МінОборони тощо;
  • Розвиток санітарної та медичної авіації, які є найшвидшими способами доставити постраждалих до лікарні;
  • Армія отримає надійну техніку, а це життя наших синів і доньок, які там служать, це безпека всіх нас;
  • Забезпечення власних авіаліній вітчизняними літаками, що б сприяло покращенню престижу України в світі як авіаційної держави, так і загалом, а це, в свою чергу, збільшило б кількість потенційних замовників.

Все це з перерахованого – лише програма-мінімум. Спитайте у французів, у американців, навіщо їм будувати літаки і вертольоти. І ви отримаєте вражаючі відповіді. Бо вони патріоти своїх країн. То чи не настав час і нам стати справжніми патріотами своєї країни?

А поки що маємо катастрофічне 20% падіння обсягів виробництва по галузі за результатами першого кварталу 2020 року. Де реакція влади? Чи буде вона? Звісно, якби Програма галузі була затверджена хоча б в 2019 році, зараз ми не мали б таких проблем.

Тому на часі, як ніколи – ЄДНІСТЬ ГАЛУЗІ І ПІДТРИМКА НАШИХ ВИМОГ ШИРОКОЮ ГРОМАДСЬКІСТЮ!

Тільки так нас почують!

*************************************************************

Відповідальний за розробку і внесення Стратегії відродження вітчизняного авіабудування на затвердження в Кабмін України Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Міністр – Ігор Петрашко).

Станом на 11.06.2020 року Стратегію відродження вітчизняного авіабудування ще не погодили (не завершили опрацювання тощо):

  • Міноборони України (Міністр - Андрій Таран);
  • Генеральний штаб ЗС України (начальник – Сергій Корнійчук).

Після погодження в Міноборони України Стратегію мають ще погодити:

-

Після затвердження Стратегії треба буде розробити і затвердити ще:

- Концепцію Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на … роки;

- Державну цільову науково-технічну програму розвитку авіаційної промисловості на … роки.

Для врахування всім учасникам підготовки власне Програми до остаточного затвердження – така норма передбачена пунктом 3.2.1 Галузевої Угоди авіаційної промисловості України на 2019-2020 роки, підписаної Міністерством економічного розвитку і торгівлі України Фондом державного майна України, Державним концерном "Укроборонпром", Об'єднанням організацій роботодавців авіаційної промисловості України, Асоціацією підприємств авіаційної промисловості України "Укравіапром" і Профспілкою авіабудівників України.