Новости

В законодавстві з охорони праці відбудуться зміни

В Україні діє загальнодержавна система безпеки і гігієни праці (далі-БГП), яка створювалась під час побудови вітчизняного законодавства після виходу України зі складу СРСР.

 

Ураховуючи подальший розвиток національного законодавства та необхідність відповіді на вимоги, які виникали внаслідок соціально-економічних змін, нових ринкових відносин між суб’єктами господарювання, технологічних інновацій  та їхнього впливу на методи виробництва, діюча система БГП, на думку фахівців і експертів, вже не відповідає існуючому соціально-економічному стану й потребує певних змін стосовно потреб громадян і підприємств.

Скасування Кабінетом Міністрів України майже 400 застарілих нормативно-правових актів пройшло не безболісно бо заміни окремим скасованим НПАОП не має і сьогодні.

Не секрет, що національне законодавство істотно відрізняться від європейського, а тому в ньому необхідно врахувати всі невідповідності, юридичні, нормативні відмінності між способами регулювання безпеки і гігієни праці в Україні та ЄС, провести модернізацію Закону України "Про охорону праці", створити основу нового законодавства у сфері безпеки та гігієни праці, адаптувати під нього інші законодавчі акти, визначити по новому функції органів законодавчої влади, права технічної інспекції праці (наділення їх необхідними повноваженнями), обов’язки та права роботодавців (надання їм економічного стимулу, який би спонукав їх поліпшувати умови БГП), працівників тощо.

Однак, у цьому процесі адаптації законодавства залишається ще дуже багато зробити, зокрема стосовно українських нормативних актів з питань БГП.

Кілька років тому Україна прийняла дуже стратегічне рішення щоб зміцнити свої політичні, торгівельні та економічні відносини з країнами європейського союзу (далі-ЄС). Як наслідок, Україна уклала Угоду про асоціацію з ЄС, що набула чинності 01.09. 2017 року.

Угодою про асоціацію між Україною і ЄС встановлено конкретні строки гармонізації українського законодавства з європейським у сфері БГП.

З метою забезпечити виконання зобов’язань щодо законодавства про працю, які лежать в основі цих угод, і разом з тим поліпшити умови праці в Україні та зменшити кількість і частоту нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, Україна останніми роками докладає значних зусиль для вдосконалення своєї правової бази з БГП, трудових відносин та інспекції праці й кращого її наближення до міжнародних та європейських трудових норм і передової практики.

Концепція реформування системи управління охороною праці (далі-СУОП), яку уряд ухвалив у  2018 року започаткувала створення механізму формування та функціонування національної системи запобігання виробничим  ризикам у масштабах країни.

Згідно з новою СУОП роботодавець буде самостійно визначати ризики на будь-яких робочих місцях та розробляти заходи з їх усунення. Роботодавцям доведеться зрозуміти, що головним є не формальне дотримання норм і правил, а прийняття реальних заходів зі створення безпечного та здорового виробничого середовища. Необхідно буде перебудувати підходи до організації безпеки на виробництві. Працівникам також буде необхідно усвідомити свою роль в організації безпеки праці та особисту відповідальність за власне життя і здоров'я.

 

Упровадження ризикоорієнтованих підходів має відбутися за допомогою імплементації в національне законодавство норм першої рамкової Директиви ЄС№89/391ЄЕС Ради від 12.06.1989 (далі-директива) "Про впровадження заходів, що сприяють покращенню безпечних і здорових умов праці працівників".

Реалізація Концепції, яка забезпечить імплементацію норм рамкової директиви, ляже в основу нового закону про охорону праці, а в подальшому в його структуру ввійдуть і інші директиви. Саме він регулюватиме на законодавчому рівні всі питання  з урахуванням ризикоорієнтовного підходу   протягом найближчих і подальших років. Найважливішим стане вміння оцінювати та успішно управляти ризиками.

Крім того, узгодження з директивами ЄС питань пов’язаних з БГП повинно здійснюватись у рамках постійного процесу, що може забезпечити створення в Україні правової бази з питань БГП, такої яка є в країнах ЄС.

І в цьому напрямку необхідно буде забезпечити наступне:

- скасування застарілих актів необхідно провести після поглибленого аналізу діючої нормативної бази для уникнення в подальшому правового вакууму;

- кожну директиву слід запроваджувати тільки в одному правовому акті, окрім випадків, де є потреба прийняти ще підзаконний акт з специфічними технічними роз’ясненнями;

- далі забезпечити імплементацію наскрізних директив (спільних для всіх роботодавців, працівників і галузей діяльності).

Співпраця України з Міжнародною організацією праці (далі-МОП) буде постійно розширюватись, це дозволить здійснити приведення національного законодавства з питань праці та інспекції праці у відповідність до міжнародних трудових норм та оновлення законодавства про БГП і узгодження його з нормами МОП і правовою базою ЄС.

Для успішного проведення всього процесу введення змін в національне законодавство необхідно також провести масштабне роз’яснення стосовно усіх змін та провести професійну підготовку (запровадити нові Програми навчання з питань БГП), основних суб’єктів БГП роботодавців і їх об'єднань, працівників інспекції праці, інститутів і установ, навчальних закладів, громадян тощо.

 

 

Відділ охорони праці ЦК ПАУ