Кабінету Міністрів України
Міністерство економіки України
Копія: Пенсійний Фонд України
З перших днів російської агресії ми стали свідками безпрецедентного терору та обстрілів підприємств оборонно-промислового комплексу, зокрема, підприємств авіаційної промисловості. Ці обстріли ставлять під загрозу не лише наше майно, але і найцінніше – життя наших людей.
Здебільшого такі обстріли відбуваються або рано вранці, саме в той час, коли працівники прямують до своїх робочих місць, або в кінці робочого дня, коли працівники закінчують свої зміни та прямують додому. Щодня, прямуючи до/з роботи, працівники стикаються з реальними загрозами своєму життю та здоров’ю.
Сьогодні ми вже маємо багато трагедій, як, наприклад, у Запоріжжі 8 січня 2025 року, коли ракетний обстріл забрав життя 12-ти та здоров’я понад 120-ти працівників одного з підприємств критичної інфраструктури. Це далеко не одиничний випадок. У більшості таких ситуацій працівники не мають змоги вчасно сховатися в укриття через вкрай короткий час підльоту балістичних ракет або сповіщення тривоги надходить вже після ураження.
Працівники, що виконують свій обов'язок перед народом України, стають жертвами ракетних обстрілів, знаходячись у районі ураження не за власним бажанням, а через необхідність виконання своїх трудових функцій для зміцнення обороноздатності нашої держави.
Очевидно, що нещасні випадки, які трапляються з працівниками внаслідок цілеспрямованих обстрілів країни-агресора, мають безпосереднє відношення до виробничої діяльності, також під час проїзду до робочих місць і повернення додому.
На жаль, це не враховано в чинному Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337.
Натомість, нещасні випадки, які стались з працівниками на шляху до роботи на підприємства, під час їх обстрілу, розслідуються як випадки невиробничого характеру в загальному Порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. №270. Такий підхід позбавляє працівників належного захисту та компенсацій за отримані травми під час виконання своїх трудових обов’язків. Працівники не повинні сплачувати високу ціну через незахищеність на шляху до роботи під час воєнних дій.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її права і свободи є найвищою соціальною цінністю. Згідно з ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, на охорону здоров’я та на безпеку.
Звертаємо увагу, що стаття 7 Конвенції МОП про допомоги у випадках виробничого травматизму №121 передбачає, що кожен член Організації встановлює визначення терміну «нещасний випадок на виробництві», включаючи умови, за яких нещасний випадок в дорозі вважається нещасним випадком на виробництві.
Згідно Рекомендації МОП щодо допомог у випадках виробничого травматизму №121 кожний член Організації повинен відповідно до встановлених умов вважати за нещасні випадки на виробництві, зокрема, й такі випадки:
- нещасні випадки, незалежно від їхньої причини, що трапились протягом робочого часу на робочому місці або поблизу цього місця, чи в будь-якому іншому місці, в якому б працівник не був, як би цього не вимагала його робота;
- нещасні випадки, що трапились по дорозі між місцем роботи і:
1) основним або тимчасовим місцем проживання працівника; або
2) місцем, де працівник звичайно вживає їжу; або
3) місцем, де працівник звичайно отримує заробітну плату.
Режим воєнного стану - це особливі нові обставини, в яких ми знаходимося, і які вимагають відповідних змін для забезпечення справедливого соціального захисту.
Враховуючи вищезазначене, пропонуємо Кабінету Міністрів України терміново внести зміни до чинного Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337, та передбачити в ньому, що будь-які інциденти, пов'язані з агресією росії під час прямування працівників до місця роботи та з роботи до місця проживання, повинні визнаватися такими, що пов’язані з виробництвом.
Зокрема, пропонуємо викласти пункт 14115 Порядку в наступній редакції:
«14115. Нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів, особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, під час виконання трудових обов’язків, внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо), а також нещасні випадки, що стались під час прямування до місця роботи або з місця роботи до місця проживання внаслідок воєнних (бойових) дій, підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я)». Також внести відповідні зміни до інших пов’язаних нормативних актів.
Такий крок не лише захистить права постраждалих працівників, а й стане важливим моральним сигналом для всіх громадян, що держава не залишить без уваги тих, хто в умовах війни працює на благо країни.
Готові долучитися до спільного опрацювання запропонованих змін.
Голова Профспілки Ярема Жугаєвич
