КОНВЕНЦІЯ №135
про представників працівників
ДАТА ПІДПИСАННЯ: 23.06.71 р.
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 15.05.2003 р.
Додатково див. Статус Конвенції
станом на 25 лютого 2008 року
Офіційний переклад.
Генеральна конференція Міжнародної організації праці, що скликана в Женеві Адміністративною радою міжнародного бюро праці та зібралася 2 червня 1971 року на свою п'ятдесят шосту сесію, та враховуючи положення Конвенції 1949 року про право на організацію і ведення колективних переговорів, в якій передбачається захист працівників від будь-яких дискримінаційних дій, спрямованих на обмеження свободи об'єднання в галузі праці, та беручи до уваги бажаність доповнити ці положення стосовно представників працівників, та ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо захисту прав представників працівників на підприємстві та можливостей, які їм надаються, що є п'ятим пунктом порядку денного сесії, та вирішивши надати цим пропозиціям форму міжнародної Конвенції, ухвалює цього двадцять третього дня червня місяця тисяча дев'ятсот сімдесят першого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1971 року про представників працівників:
Стаття 1
Представники працівників на підприємстві мають ефективний захист від будь-якої дії, яка може завдати їм шкоди, включаючи звільнення, що ґрунтується на їхньому статусі чи на їхній діяльності як представників працівників, чи на їхньому членстві у профспілці або на їхній участі в профспілковій діяльності, в тій мірі, в якій вони діють відповідно до чинного законодавства чи колективних договорів або інших спільно погоджених умов.
Стаття 2
1. Представникам працівників надаються на підприємстві відповідні можливості, що дають їм змогу швидко й ефективно виконувати свої функції.
2. У зв'язку з цим враховуються особливості системи трудових відносин країни та потреби, розмір і можливості відповідного підприємства.
3. Надання таких можливостей не повинне знижувати ефективність роботи відповідного підприємства.
Стаття 3
Для цілей цієї Конвенції термін "представники працівників" означає осіб, яких визнано такими відповідно до національного законодавства чи практики, незалежно від того, чи є вони:
a) представниками професійних спілок, а саме представниками, призначеними чи обраними професійними спілками або членами таких профспілок; або
b) виборними представниками, а саме представниками, вільно обраними працівниками підприємства відповідно до положень національного законодавства чи правил або колективних угод, і до функцій яких не входить діяльність, котру визнано як виключну прерогативу професійних спілок у відповідній країні.
Стаття 4
Національне законодавство або правила, колективні договори, арбітражні чи судові рішення можуть визначати категорію чи категорії представників працівників, за якими визнається право на захист та можливості, передбачені у цій Конвенції.
Стаття 5
Якщо на одному й тому самому підприємстві є як представники професійної спілки, так і виборні представники, має бути вжито відповідних заходів, коли це потрібно, для того, щоб наявність виборних представників не використовувалась для послаблення позиції заінтересованих профспілок чи їхніх представників, а також для того, щоб заохочувати співробітництво в усіх відповідних питаннях між виборними представниками та заінтересованими профспілками і їхніми представниками.
Стаття 6
Здійснення цієї Конвенції може бути забезпечене за допомогою національного законодавства або правил, колективних угод чи будь-яким іншим шляхом, котрий відповідає національній практиці.
Стаття 7
Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.
Стаття 8
1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.
2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох членів Організації.
3. Надалі ця Конвенція набуває чинності відносно кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.
Стаття 9
1. Будь-який член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці і зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.
2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який протягом року після закінчення згаданого в попередньому пункті десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде нести зобов'язання протягом наступного десятирічного періоду, і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.
Стаття 10
1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці оповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.
2. Оповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату набуття чинності цією Конвенцією.
Стаття 11
Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному Секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.
Стаття 12
Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.
Стаття 13
1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, яка повністю або частково переглядає цю Конвенцію, якщо в новій конвенції не передбачене інше, то:
c) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 9, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;
d) починаючи від дати набуття чинності новою, переглянутою конвенцією, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.
2. Ця Конвенція залишається в кожному разі чинною за формою та змістом стосовно тих членів Організації, котрі її ратифікували, але не ратифікували нову, переглянуту конвенцію.
Стаття 14
Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.
____________
|
© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 - 2013 |
|
